Туман

Туман простягся над землею,

Все накрилося журбою.

Тут стало сумно на душі

Чому це так, а може й ні?

І в нього запитала я,

Чому ти в край наш завітав?

Він тільки рукавом махнув

І більш нічого не сказав.

А в нашім краї скрізь туман,

Де не глянь, ось там, і там.