Літо

Літо, літечко тепленьке,

Дуже ти мені миленьке.

Люблю квіти запашні,

Люблю трави росяні,

Ще  достиглі колосочки,

І  пташині співаночки.

Не спіши іти від мене

Будь ще, літечко зелене.

Сонечко

Дуже мені радісно,

Коли у ві сні

Каже мама: «Сонечко».-

Лагідно мені.

В полі пахне житечко,

Квіти запашні.

Сіло на долоньку

Сонечко мені.

А ще у віконечко,

Рано навесні,

Л оскотало сонечко

Носика мені.

Осінь   

Гарна дівчина прийшла,

І свій танок почала.

На городі і у полі

Всьго є тепер доволі.

Рукавом вона махнула,

Листя із дерев роздула

Вже стоять дерева голі,

Засинаючи поволі.

Весна

Прийшла дівчина-весна

Пишну косу розплела,

І віночок одягла .

Розцвіли луги діброви

Повно співу та розмови,

Скрізь потічки, як дзвіночки

Стають дітки у таночки,

Гарних їй пісень співають.

Стала й весна танцювати

Тепло та радість дарувати.

Дощик

Дощик літній полем гуляв,

Мелодії сині на скрипці він грав,

Сині чоботи ,синя сорочка,

З неба високого аж на листочках

Своїми краплинами щось написав.

Грав він мелодії дуже довгенько,

Але появилося сонце жовтеньке.

Воно на промінцях підняло  краплинки,

Вмить народились ясні веселинки.

Зима

Прийшла вітряна зима,

Снігу повно намела.

Сніг-сніжок , сніг-сніжок

Ти біленький , як пушок

Ти вкриваєш пухом землю,

Як тепленький кожушок.

Діти витягли санчата

І побігли в сад кататись.

Святий Миколай

Хто дарує подарунки

У холодний зимній час?

Хто кладе їх під подушку

Щоб порадувати нас?

Це – Святий Миколай

Із великим  мішком,

В хату зайде потайком.

Покладе він під подушку ,

Гарну і смачну пампушку,

Може ляльку чи машину,

Або й ще якусь дивинку.

Щедру й добру вдачу має

В кожній хаті побуває,

Тільки трішки почекай

Прийде добрий Миколай.

Моя мама

Маму дуже я люблю,

Бо вона найкраща в світі.

Все для неї я зроблю:

Зірку з неба я дістану,

Промінь сонця принесу.

Тато

Люблю я татуся свого

І він мене теж любить.

Коли знайдеться вільний час

Він ніжно  приголубить.

Тато  в мене сильний , мужній

До роботи він мастак,

Тато друг мій найвірніший

Тому люблю я його так.

Україна

Моя країна – Україна

Це в ній я виросла й живу

Люблю я її у сні й на яву

Я буду звичаї завжди  шанувати

Та рідну мову пам ’ятати

Посаджу в садочку кущик калини

Для рідної землі – для України.

Рідна сторона

Є на світі місць багато,

Де ще не бувала я.

Та для мене наймиліша

Моя рідна сторона.

Це село високо в горах,

Де є річка ,  ліс, ставок.

Де живуть привітні люди,

Що співають співанок.

Взимку всі радіють діти:

«Скільки снігу намело!»

Яблуневим пахне цвітом

Навесні моє село.

Влітку -Черемоша води

Плинуть  шумно, весело.

Та красиве невимовно

Восени моє село!

Пам`ятаймо , любі друзі,

Що ріднішого нема,

Як найкраща , наймиліша

Наша рідна сторона!

Діти  Буковини

Де б я не була та завжди лину

В смерековий край, в свою хатину.

Люблю ліс, і гори, і долини

Я дитина неньки Буковини!

Є дітей таких , як я багато,

Любим танцювати і співати.

І усім  ми скажемо відкрито:

«Будем завжди рідний край  любити».

Ця земля  подарувала світу

Вже  чимало  видатного «квіту».

Хочуть кращого життя для України,

Всі сини і дочки Буковини.