Андрій на полонину йшов,

Арніку в ліску знайшов.

І Анничці тих квіток,

Він приніс цілий жмуток.

Бором брів Борис до брата

Борошна собі набрати.

Бо бабуся – мама тата,

Буде булки випікати.

Василина і Варвара

В лісі довго грались.

Весело і затишно

Їм відпочивалось.

Грицько гусяток пасе,

Галя їсти їм несе.

Галя з Грицьком геть загрались,

Гуси всі порозбігались.

 Ґава ґудзик загубила

 Ґвалт одразу учинила.

Ґедзь пораду ґаві дав:

«Не лови ти, ґаво, ґав».

Дуба  Дмитрик  посадив,

Добривом його підлив.

До дерев птахи літають,

Дзвінко нам пісень співають.

     «Е-е-е!»- Сказала доня мамі.

«Більш читати я не стану.

Ця маленька буква е

Дуже плутає мене».

Євдокійка має двійку

Дуже шкода Євдокійки.

Є порада – треба вчитись,

Працювати , не лінитись.

Жоржини Жанна посадила

 Їх дуже бережно гляділа.

Джмелі на грядку прилітають

З жоржин нектар вони збирають

Зранку вийшла з хати Зіна,

В Зіни є нова корзина.

Знову в лісі назбирає

Те чого лиш забажає.

Тихо , тихо в полі вітер

Нахиляє трави й квіти.

Заколише все заслонить,

Тиша поле заполонить

Іванко іноді гадає,

І чом це він не виростає?

  І   не спада ніяк на гадку,

Як відгадати таку загадку.

Їжачок, їжачок ,

 Як клубочок з колючок.

Їсти ходить їжачок,

Пізно ввечорі в садок.

  Йосип палець поранив,

Йодом лікар помастив.

Буде Йосип пам`ятати,

Як йоржа за хвіст хапати.

Катерина – господиня,

Красна росте мамі доня.

Капусточку прополола,

Подвір`ячко  підмела.

Лаврін бачив , як лелеки

Прилетіли іздалеку,

Літали , літали, літали

В селі  на липку сідали.

Марічка мамі помічниця.

Мала , але на все годиться:

Миє посуд, мак натре,

Масло зіб`є, підмете.

  Настуня  нині, як княжна,

В новім намисті йде вона.

Не знає Настунька, напевно,

Що зазнаватися негарно.

Ось до поля піде Оля,

Понесе обід у поле.

Оком осягне довкола,

Онде в полі Орест оре.

Петро побачив , як Пилип,

До меду приязно «прилип».

Та наказати поспішив,

Щоб і йому медку лишив.

Рано, рано на зорі,

Рушать  в поле косарі.

Роман прийде, як усі,

Та лежатиме в траві.

Северин Степану брат,

А Семенові він сват.

Саві свій, свояк Солосі,

Як йому це все вдалося?

Танасій - хлопець хоч куди,

Та не мине ніяк біди.

Треба  йти, а він стоїть,

Як вставати – він лежить.

                   Уляна  у лузі калину зірвала,

           У вузьку посудину поскладала.

               У хуртовину і завію

                 Всю родину полікує.

Федір Фросю дуже просить:

«Принеси фісташок, Фросю».

Фрося Федору – сестра,

Любить братика вона.

Харитон будує хату,

Хвацько, майстер хоч куди…

А Христина вишиває

Хрестиком у три ряди.

Цілу ніч цвіркун Цвірко

Не давав всім спати,

Цілий день музику цього

Будемо шукати.

Череду жене чабан

Полем через річку,

Хоче вкрасти вовк у нього,

Хоч малу овечку.

Шелестить , шепоче вітер:

«Шу-шу-шу, шу-шу-шу».

А шпачок,  на пишній вишні,

Шукає комашок, довбає кору.

 Щось щебече щиглик ,

Щось щасливо верещить.

У садку співає щиро,

Що аж серденько щемить.

Ось на нас напала лінь.

Полягали всі у тінь.

За подушку буде пень.

Будем спати цілий день.

 У Юрася  дід Юхим,

Юрасеві добре з ним.

Для онука юшку зварить,

Працювати не заставить.

Як Яринка з лісу йшла,

Яблука  в саду знайшла.

Для Яреми і для Ясі,

А найбільше - для матусі.